Етапи розвитку дитини
Чому це важливо?
Розвиток дитини — захопливий і важливий процес. Знання про те, як діти змінюються з віком (мовлення, соціальні навички, мислення, рух), допомагає краще розуміти і підтримувати їх.
Ми, як батьки, маємо знати, що відбувається із дитиною на різних етапах розвитку, щоб краще розуміти її поведінку. Розуміння поведінки дитини — запорука належної підтримки.
Що потрібно знати?
Етапи розвитку дитини — це вікові діапазони, у яких діти зазвичай досягають певних умінь. Якщо цього не відбувається, може йтися про затримку розвитку, яка потребує додаткової уваги.
Затримка розвитку може бути зумовлена безліччю причин. Деякі з причин відставання у розвитку можливо усунути, і тоді дитина наздожене своїх однолітків. Інші ж причини відставання пов’язані з фізичними або психічними особливостями чи хворобами, і тоді дитині можна буде допомогти якнайкраще реалізувати свій потенціал.
Немовлята (0–12 місяців)
Уже з народження діти стрімко розвиваються.
Соціально-емоційний компонент: немовлята вчаться заспокоюватись поряд зі своїми батьками протягом першого місяця від народження, а вже до другого місяця вони починають їм посміхатися. Важливо обіймати і цілувати малюка, щоб він почувався спокійно і у безпеці. Забагато обіймів для малюка не буває.
Мовленнєвий/комунікативний компонент: немовля видає буркотіння і лепетання; ці звуки є провісниками перших слів, які дитина почне промовляти приблизно в 1 рік. Важливо, щоб батьки відповідали на белькотіння немовляти і вголос промовляли, що відбувається навколо: так дитина чутиме слова і змалечку поповнюватиме свій словниковий запас.
Когнітивний/інтелектуальний компонент: немовлята вчаться впізнавати своїх батьків до 6 місяців; також вони починають показувати своє невдоволення, коли у них забирають те, що їм подобається.
Моторний/фізичний компонент: приблизно у 6–9 місяців немовлята починають самостійно сидіти без опори, а десь до 1 року роблять спроби встати на ноги. Також у 6–9 місяців малюк вже може тримати свою пляшечку або чашку.
Малюки (13 місяців - 2 роки)
Фізичний ріст малюка трохи сповільнюється з початком другого року життя, проте дитина продовжує стрімко вчитися новому, пробувати нові способи гратися і взаємодіяти зі світом.
Соціально-емоційний компонент: у цьому віці малюк може почати більше «триматися» за батьків, і це нормально: він починає досліджувати світ навколо себе і сприймає батьків як надійну базу. Малюк грає поруч з іншими дітьми, але не разом з ними.
Мовленнєвий/комунікативний компонент: у цей період діти активно вчаться говорити словами: їхній словниковий запас розширюється з 10 слів у 1 рік до 100 слів у 2 роки.
Когнітивний/інтелектуальний компонент: на початку цього періоду тодлери можуть розуміти прості запитання, а до 2 років вчаться розуміти складніші запитання. У 2 роки вони також вміють показувати 5 частин тіла.
Моторний/фізичний компонент: до 15 місяців тодлери вчаться самостійно ходити, а незабаром починають бігати. Їхня дрібна моторика також покращується; вони можуть намалювати олівцем одну лінію.
Раннє дитинство (2-5 років)
Соціально-емоційний компонент: У цьому віці діти вчаться розпізнавати емоції інших людей, а також дивляться на обличчя своїх батьків, щоб відстежити їхню реакцію. У 3 роки діти починають гратися із іншими дітьми, а ближче до 4 років їхній інтерес до спілкування зростає.
Мовленнєвий/комунікативний компонент: дитина вчиться робити складніші жести для спілкування, як-от повітряний поцілунок. Мовлення ускладнюється: якщо у віці 2 років дитина може поєднувати лише 2 слова, то до 4 років вона вже може говорити повними реченнями; чіткість мовлення також покращується — її висловлювання стають зрозумілими для людей поза межами родини.
Когнітивний/інтелектуальний компонент: до 2,5 років дитина вміє виконувати прості ритуали перед сном, а також користується навичками розв’язання проблем, наприклад, щоб дістати щось згори. У 4 роки дитина вже вміє розрізняти кольори предметів, а близько 5 років діти вивчають абетку.
Моторний/фізичний компонент: у 3 роки діти починають малювати різні фігури, а у 4 роки вже можуть намалювати людину. Їхня велика моторика також прогресує: від уміння бігати і стрибати до здатності упіймати великого м’яча.
Середнє дитинство (6-11 років):
Діти йдуть до школи і починають поліпшувати і ускладнювати свої навички в усіх сферах розвитку.
Соціально-емоційний компонент: у цьому віці росте прагнення дитини до дружніх стосунків. У цей період важливо підтримувати дитину, коли вона стикається із труднощами у стосунках зі своїми друзями, щоб вибудовувати впевненість у собі.
Мовленнєвий/комунікативний компонент: діти шкільного віку можуть вести все складніші розмови; їхній словниковий запас значно збільшується, а граматика збагачується.
Когнітивний/інтелектуальний компонент: діти вчаться розуміти все складніші поняття і концепції з усіх шкільних предметів, а також щодо світу навколо; вони вчаться розповідати історії.
Моторний/фізичний компонент: покращується координація і здатність поєднувати і використовувати складні концепції, щоб краще займатися спортом, танцями або іншими видами фізичної активності. Завдяки фізичній активності зростає їхня сила і впевненість.
Підлітки (12-18 років)
Дитина наближається до дорослішання; її тіло і мозок зазнають численних змін.
Соціально-емоційний компонент: у цей період поліпшується усвідомлення власних почуттів і почуттів інших людей. Діти стають більш товариськими і вчаться визначати свою ідентичність. Підліткам потрібна підтримка у зміцненні впевненості у собі.
Когнітивний/інтелектуальний компонент: у підлітковому віці мозок розвивається навіть швидше, ніж на попередніх етапах дитинства. Підлітки вчаться абстрактному мисленню. Попри те, що вони вчаться глибше мислити, підлітки часто демонструють егоцентричну поведінку і світовідчуття.
Моторний/фізичний компонент: : у цей період у хлопців і дівчат відбувається статеве дозрівання; змінюється їхній зріст і вигляд геніталій, а у дівчат настає перша менструація. Зміни в тілі можуть приголомшувати — тому важливо відкрито говорити з дитиною і пояснювати, що з нею відбувається і що буде далі, щоб зменшити стрес.
Що варто робити?
☐ Пам’ятайте: кожна дитина вчиться і набуває нових навичок у своєму темпі, і немає чітких часових рамок для опанування нових умінь.
☐ Регулярно водіть дитину до лікаря, щоб стежити за тим, чи дитина вчиться і розвивається у нормальному темпі. Лікар пояснить, що вважається нормальним і характерним для того чи іншого віку, а коли все ж таки потрібне додаткове оцінювання.
☐ Якщо ваша дитина потребує додаткового оцінювання розвитку, спеціалісти допоможуть дитині опанувати відповідні навички і нададуть необхідну підтримку. Дітям доволі часто потрібна допомога спеціалістів на тому чи іншому етапі розвитку.
☐ Створіть таке середовище, в якому дитина відчуватиме, що її досягнення і нові уміння цінують і шанують.
☐ Дітям молодшого віку корисно відвідувати дитячий садок: там за розвитком дитини слідкуватимуть вихователі та зможуть ділитися з вами своїми спостереженнями, і разом ви зможете сприяти правильному розвитку дитини.
☐ Для старших дітей школа є важливим місцем, де інші довірені та навчені дорослі спостерігають за розвитком вашої дитини. Вони можуть співпрацювати з вами, щоб зрозуміти, чи те, що ви бачите вдома, схоже на їхні спостереження, і працювати разом, щоб допомогти вашій дитині найкраще досягти своїх важливих етапів.
Важливі ресурси
Інші теми щодо здоров'я дитини
Вакцини
чому вакцини такі важливі і де знайти інформацію про конкретні щеплення
Підготовка до вакцинації
практичні поради - як підготуватися до щеплення, підтримати дитину під час процедури, відстежувати нормальні реакції, а також в яких випадках звертатися до лікаря.
Харчування
дізнайтеся про основні принципи дитячого харчування і про те, як формувати корисні звички.